🧮 Чому 90% контенту, згенерованого ШІ, виглядає однаково посереднім?
Розібрався з цікавою концепцією — мультиплікативна модель якості. І чим довше про неї думаю, тим більше розумію: це фактично пояснює всю різницю між «вау» і «ну, ок» в роботі з ШІ.
Суть проста.
Раніше якість продукту вважали сумою компонентів: ідея + виконання + дистрибуція. Просів в одному — компенсуєш іншим.
Якість = Ідея × Промпт × Модель × Смак × Контекст
І якщо хоча б один множник близький до нуля — увесь результат близький до нуля. Не до 70%. До нуля.
Приклад на музиці.
Хочеш згенерувати трек у Suno. Маєш:
🎵 Геніальну ідею (1.0)
✍️ Сильний промпт з настроєм, темпом, референсами (0.9)
🎚Найновіша модель (0.95)
👂 Смак, щоб відсіяти 9 з 10 варіантів (0.0 — бо ти не музикант)
Результат: 1 × 0.9 × 0.95 × 0 = 0
Технічно трек є. Реально — він посередній, і ти навіть не зрозумієш чому.
📌 А раніше було як?
Щоб зробити пісню, потрібен був композитор, аранжувальник, вокаліст, продюсер. Якщо аранжувальник посередній — продюсер витягне. Команда додавалась. Слабке місце компенсувалось сильним.
ШІ цю модель зламав. Тепер ти один множник з кожної ролі. Промпт пишеш ти. Селектиш ти. Доводиш до ладу ти.
Що це означає на практиці:
1️⃣ Найслабша твоя навичка визначає рівень всього результату
2️⃣ Інвестуй у те, що в тебе на 0.2 — а не вдосконалюй те, що вже на 0.9
3️⃣ Смак стає найдорожчою валютою — бо саме він зазвичай найслабший множник
Раніше можна було «зайти збоку». Зараз — лише підняти найменший множник.
Це і є мультиплікативна модель якості. І це найточніше пояснення, чому одні люди з ШІ роблять магію, а інші — генерують безкінечний шум.
